Пятница, 29.03.2024, 10:15
Приветствую Вас Гость | RSS

Учителю начальной школы

Меню сайта
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 35
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Методические материалы


ВИВЧЕННЯ СЛОВНИКОВИХ СЛІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

Програма з української мови приділяє велику увагу словниковій роботі, результатом якої є розвиток мовлення дітей, підвищення їхньої грамотності. Адже курс української мови - це не тільки окремий навчальний предмет, а й основний засіб опанування всіх інших шкільних дисциплін.

Тому, одне з головних завдань уроків мови є формування та розвиток уміння школярів грамотно використовувати слова в усному та писемному мовленні. Це стосується і розуміння значення слів, якими їм доводиться оперувати, і їх правильної вимови, зокрема наголошування, і орфографічної зіркості, і доречної словосполучуваності та слововживання.

Звертаючись до вчителів початкових класів В.О.Сухомлинський писав: «Ваше найважливіше завдання закласти міцний фундамент знань. Настільки міцний, щоб учителям, які працюватимуть після вас, взагалі не треба було думати про фундамент».

Зробити процес засвоєння словникових слів більш ефективним – завдання складне, яке потребує натхнення та сил учителя.

Засвоєння написання словникових слів потребує численних систематичних вправ, що пов'язані з усіма видами письмових робіт учнів.

Відійшло в минуле зубріння і пасивне відсиджування уроків.

Сьогодні саме учень є центральною фігурою на уроці. Від його творчої активності, уміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з однокласниками, з учителем залежить результативність уроку. Вплинути на традиційний процес засвоєння словникових слів, підвищити його ефективність може використання інтерактивних технологій, шляхом використання групової співпраці, бо вона має переваги над іншими формами роботи:

1. діти вчаться співробітництва (слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися);

2. однокласники стають друзями (піклуються один про одного, допомагають, довіряють);

3. учні аналізують взаємозв'язки між явищами, шукають альтернативне вирішення проблемної ситуації: «Спробую переконати тебе (Вас)...», «Це має бути інакше, оскільки...».

 

Форми словникової роботи:

  1. індивідуальні завдання (картки, схеми тощо) – взаємоконтроль в парах;
  2. робота в парах («Обличчя до обличчя», «Один-удвох-усі разом», «Інтерв’ю»);
  3. робота в малих групах («Пошук інформації», «Коло ідей»);
  4. інтерактивні методи («Рольова гра», «Драматизація», «Спрощене судове слухання», «Мозковий штурм», метод «Прес», «Обери позицію», «Карусель» тощо);
  5. технології ЧПКМ («Сенкан», «Передбачення», «Кубування»);
  6. вправи для розвитку інтелектуально-творчих здібностей дітей: ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини, творчі завдання.

Допоможуть в організації орфографічної роботи різноманітні нестандартні форми уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-казка, урок-подорож, урок-КВК, урок-пісня, урок-вікторина тощо.
Заохочення, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, проблемної ситуації, спонукання до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих завдань, створення ситуації взаємодопомоги - це прийоми, які піднімають мотивацію учнів до навчання.
Запам’ятати значення нових слів учням допоможе ейдетика.
Ейдетика - наука, яка вчить запам'ятовувати інформацію через світ образів. Учні завдяки своїй яскравій дитячій уяві можуть швидко і надовго запам'ятовувати потрібну інформацію.

А головне таке навчання, яке ґрунтується на грі та фантазії, зовсім не обтяжує учня, навпаки – переключає його на діяльність іншої півкулі головного мозку, а отже дитина відпочиває. До того ж, застосовуючи методи ейдетики, підключаються інші відчуття: слухові, рухові, нюхові і навіть смакові! Таким чином, відбувається розвиток усіх видів пам'яті і, як наслідок, ефективність навчання покращується.

Важливою частиною роботи з орфографії в початкових класах є засвоєння слів, вимову і написання яких школярі відповідно до програмових вимог повинні запам'ятати. Це досить об'ємний список, поданий у навчальній програмі по класах.
Списки слів за класами складають:1-й клас - 39 слів, 2-й - 34 слів, 3-й - 49 слів, 4-й - 60 слів. Усього - 182 слова.
Написання таких слів переважно не можна пояснити правилами сучасного правопису, оскільки воно склалося історично. Відповідні вправи і завдання мають бути різноманітними, у змісті і меті яких слід звернути увагу передусім на лексичне значення слова.
Якщо учень бачить слово вперше, не знає, що воно означає, не вміє його правильно вимовляти, то й на письмі він не зможе передати його правильно. Тому в основі роботи над правописом таких слів, крім традиційних вправ, належне місце повинні посісти творчі вправи, які б активізували роботу учнів на уроці, наприклад, мовні ситуації, які б спонукали і давали можливість учням ще й ще раз повернутися до слова, вимову і правопис якого треба запам'ятати.
Основою засвоєння правопису словникових слів є запам'ятовування, отже, в роботі над ними необхідно розвивати в учнів усі види пам'яті: слухову, зорову, емоційну. У 1 – 4 класах словникові слова можна поділити на умовно-смислові блоки. Розпочати необхідно у 1 класі у післябукварний період, оскільки більшість словникових слів першокласники вже вивчили і засвоїли у букварний період навчання грамоти:

  1. тваринний світ: дзьоб, зозуля, бджола, олень, лелека, їжак, джміль;
  2. рослинний світ: влітку, ґрунт;
  3. Україна, навколишній світ: Київ, українська, ім'я, бабуся, дідусь, подруга, якір, посередині;
  4. навчальний процес: виразно, гумка, загадка, лінійка, олівець, папір;
  5. у магазині: дзиґа, ґудзик, цукерка, цукор, парасолька, новий, фартух, лялька;
  6. будинок: ворота, ґанок, кватирка.
Робота на словниковими словами кожного блоку проводиться в системі:

Урок 1

  1. Ознайомлення з блоком, орфографічне промовляння слів, виділення орфограм, пояснення значення кожного слова (з допомогою учителя або за словником), назва блоку;
  2. Запис слова в зошитах по складах, для переносу;
  3. Складання словосполучень, добір спільнокореневих слів, введення їх у речення;
  4. Зміст домашнього завдання: дібрати до словникових слів ілюстрації, загадки, прислів'я, скоромовки, уривки з текстів дитячих книжок;

Урок 2

  1. Звіт про виконання домашнього завдання.

Урок 3

  1. Робота в групах: складання учнями колективної тематичної зв'язної розповіді з максимальним використанням у ній словникових слів певної групи.

Урок 4

  1. словниковий перевірний диктант;
  2. зоровий перевірний диктант.
Якщо у блоці було більше чотирьох слів, то часу для роботи над ним відводиться удвічі більше

Прийом «Кубування»

«Кубування» є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми і водночас допомагає охарактеризувати поняття різнобічно й вичерпно, використовуючи для цього глибинні знання. Дає змогу вчителеві розкрити комунікативний зміст мовного навчання і виховання, орієнтований на спілкування, сприймання, дію і вплив слова, допомагає залучити до роботи всіх без винятку учнів.
Цей підхід передбачає використання кубика з написаними на кожному його боці вказівками щодо напряму мислення та письма. Кубик можна зробити з невеличкої коробки з довжиною ребра від 15 до 20 см, обгорнувши її папером. Пишемо на кожному боці кубика одну з наступних указівок (можна змінювати):
1) джерело походження слова;
2) лексичне значення слова;
3) словосполучення зі словом;
4) спільнокореневі слова;
5) синоніми, антоніми, омоніми;
6) введення слова в речення (тексти, фразеологізми, прислів'я, приказки, скоромовки).
Така організація роботи дає змогу розглянути слово з усіх аспектів.
Учителі проводять учнів крізь процес «кубування», пропонуючи їм викласти на папері власні думки на запропоновану тему протягом короткого часу (2-4 хвилини).
Спочатку слід дати слово, а потім запропонувати учням поміркувати, скористатися словниками, записати відповіді на папері протягом визначеного періоду часу. Це повторюється для всіх завдань, зазначених на шести гранях куба. Приймаються всі відповіді – від логічних до безглуздих.
Після того як письмове завдання виконане, учні діляться результатами своєї роботи. Перевірити можна спочатку в парі. Кожний обирає три завдання й зачитує партнеру те, що в нього написано з цього приводу. Після того як один з учасників закінчує читати, інший оцінює кожний пункт, ставлячи схвалення (с) або запитання (з).
Слід наголосити, що оцінки мають відповідати конкретній думці, тобто треба, щоб учні не казали просто «це було добре», а пояснювали, що саме їм сподобалось і чому.
У процесі роботи над словниковими словами доцільно застосовувати аналіз змісту слова у дібраних віршах, загадках, прислів'ях, коротких оповіданнях.
  Важливою умовою успішного засвоєння школярами правопису словникових слів є прищеплення їм навички користуватися орфографічним словником, роботу з яким можна організувати в парі. Цілеспрямований вибір, виписування зі словника і наступний, передусім смисловий, потім орфоепічний і орфографічний аналіз таких слів сприяє виробленню в учнів орфографічної пильності, привчає їх розв'язувати без сторонньої допомоги проблеми, які найчастіше виникають у них саме в процесі самостійної роботи. Із навчального орфографічного словника учень, за відповідного спрямування з боку вчителя, має змогу отримати кілька видів важливої лінгвістичної інформації:

  • орфографічну (як правильно пишеться слово);
  • орфоепічну (як слово вимовляється, на який склад падає наголос);
  • семантичну (що означає слово, які має антоніми, синоніми, в яких фразеологічних сполученнях уживається);
  • морфемно-словотворчу (до групи яких спільнокореневих слів входить дане слово);
  • синтаксичну (як це слово «живе» в словосполученні, в реченні).

Вивчати українську мову із застосуванням навчальних словників – означає дати дитині можливість самостійно оволодівати знаннями, оперувати ними, що, в свою чергу, є основою набуття учнями мовної і мовленнєвої компетентності, якій у сучасній системі шкільної освіти надається особливої уваги.
Розвивати у дітей навички розрізнення звукової форми слова, аналізу звуків, їх диференціації, формувати вміння аналізу звуків мови, розвивати уважність, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості допомагають інтерактивні вправи та ігри.

Цікаві вправи та ігри з мови використовую на всіх етапах уроку. За їх допомогою можна перевірити, як учні виконали домашнє завдання, полегшити розуміння нового матеріалу, його закріплення, особливо при вивченні фонетики, частин мови та елементів синтаксису.

Прийом «Сенкан»
(складання за правилами коротких «віршів»)

№ рядка

Зміст рядка

Приклад

1

Словникове слово (іменник)

Айстра.

2

Прикметники (опис)

Червона, біла, фіолетова.

3

Дієслово (дія)

Росте, розцвітає, в’яне.

4

Речення

Восени розпустилась красива айстра.

5

Висновок

Квітка.

 

Прийом «Антивірус»

Учням пропонується по 2 групи словникових слів, в одній цілеспрямовано допущені помилки; поряд для контролю можна подати ці самі слова, написані без помилок. Завдання – знайти слова, спотворені «вірусом» і «вилікувати» їх, виправивши помилки.

Узагальнююче творче завдання для роботи в групі

Скласти розповідь (якщо відповідає меті й формі уроку, текст може бути нісенітницею, носити гумористичний характер) з опорою на словникові слова. Наприклад, учні записують колективно складений твір, підкреслюючи словникові слова (3 клас).
Наша Батьківщина – Україна. Київ – найбільше місто України. Ми їздили на екскурсію до Києва на автобусі. За кермом сидів шофер. Він возив нас до лялькового театру. Потім ми спустилися в метро. Центральна вулиця Києва – Хрещатик. У Києві проживає багато героїв. Вони мають медалі.

«Карусель»

Кожен учень класу отримує картку із словниковим словом з пропущеною орфограмою чи записане з помилкою і картку-зразок для перевірки. Після ознайомлення з написанням слів на картках, учні шикуються у два кола. Внутрішнє не рухається. Зовнішнє пересувається за командою вчителя на один крок в одному напрямку. Учні, що опиняються напроти, пропонують один одному записати правильно слово чи виправити в ньому помилку і зіставляють із зразком. Рух зупиняється після повного обороту зовнішнього кола. У разі необхідності вправу можна повторити, помінявши місцями учнів внутрішнього і зовнішнього кола.

Вчитель повинен пам’ятати, що закріпити результат проведеної вправи і поставити завдання для подальшої роботи допоможе рефлексія, яка здійснюється після кожної інтерактивної вправи.
Категория: Интерактивные технологии обучения | Добавил: Ion (20.08.2012)
Просмотров: 10498 | Рейтинг: 3.2/5
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт
Поиск

© Сергиенко Елена; 2024
Создать бесплатный сайт с uCoz