Оцінка діяльності учнів на інтерактивному занятті - Інтерактивні технології навчання - Теорія, методика, технології - Методичні матеріали - Вчителю початкової школи
Субота, 03.12.2016, 20:36
Вітаю Вас Гість | RSS

Вчителю початкової школи

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 19
Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Форма входу

Методичні матеріали

Головна » Методичні матеріали » Теорія, методика, технології » Інтерактивні технології навчання

Оцінка діяльності учнів на інтерактивному занятті

   Як оцінювати роботу учнів під час проведення інтерактивних занять, як підтвердити, що учні справді набули необхідні знання, уміння і навички, сформували у себе значущі для сучасного життя цінності та професійні компетентності. Ці важливі проблемні питання спонукають педагогів, які застосовують інтерактивні технології, переосмислювати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.    Наприклад, у інтерактивному навчанні важливими є такі вміння, як здатність відстоювати свою думку чи аргументувати свою позицію під час дискусії або дебатів. Отже, оцінювання повинно базуватися саме на цих важливих уміннях, а не лише на оцінюванні здатності учня запам’ятовувати та відтворювати фрагменти інформації. Разом із застосуванням традиційних методів оцінювання рівня навчальних досягнень учнів шукають також альтернативні підходи до вирішення цього питання.
   Важливим є і те, що багато інтерактивних технологій: дебати, рольова гра, аналіз ситуації, дискусія, обговорення в групі, на перший погляд сприймаються скоріше як гра, ніж серйозне навчання. Тому вчителі, перш ніж їх використовувати, хотіли б мати підтвердження того, що інтерактивна взаємодія забезпечує досягнення якісних результатів навчання, щоб їх продемонструвати як завучам, так і самим учням.
   У розробці підходів до оцінювання першим кроком є чітке формування завдань оцінювання. Традиційно це такі завдання:

  • показати учням, як вони досягли мети навчального заняття;
  • визначити найкращих за результатами учнів;
  • стимулювати мотивацію учнів до навчання й отримання сучасних знань;
  • визначити рівень здібностей учнів;
  • з’ясувати, чи є необхідність додаткового навчання або «перенавчання»;
  • поставити оцінки кожному учню.

   Такі традиційні завдання оцінювання зберігають свою актуальність і на інтерактивних заняттях, але поруч з ними перед учителями постають нові питання і проблеми. Так, на такому занятті, повідомляючи учням завдання, необхідно заздалегідь проінформувати їх про критерії, за якими воно буде оцінюватися. Такий підхід дає можливість досягнути більшої ефективності навчання. Можна здійснювати відкрите оцінювання результатів навчання самими учнями. Та чи коректно використовувати (чи не використовувати) результати такого оцінювання для виставлення оцінок у балах?
   Безсумнівно, що оцінювання повинно бути тісно пов’язаним з процесом навчання хоча б тому, що учні засвоюють власне те, за що їх оцінюють. А отже сьогодні необхідні нові підходи до оцінювання, тому що:

  • для досягнення результатів необхідно вирішувати складні колективні завдання;
  • учитель бажає спонукати учнів до висловлювання ними розуміння ідей, а не відтворення фрагментів певної інформації;
  • учитель переходить від простої перевірки знань і вмінь до оцінювання рівня сформованості життєво необхідних умінь і навичок (наприклад, здатності спільно працювати, приймати рішення, висловити обґрунтовані думки, розв’язувати конфлікти тощо);
  • треба надавати учням можливість демонструвати свою здатність обдумувати та вирішувати дискусійні питання й проблеми;
  • необхідно оцінювати старанність, яку учні вкладають у співпрацю, і заохочувати учнів допомагати один одному в роботі;
  • потрібно оцінити всі навчальні досягнення учнів, які є результатом їх інтерактивної взаємодії.

Основні етапи розробки процедури оцінювання

   Багато вчителів, які застосовують інтерактивні технології навчання для опрацювання матеріалу важливого змісту і для формування в учнів умінь вирішувати проблеми, відчувають труднощі у виставленні учням оцінок у балах. Це пов’язано з відсутністю обґрунтованих підходів до розробки стратегії оцінювання, яка тісно пов’язана з підготовкою і плануванням учителем навчального заняття. Цей процес повинен складатися з таких дій:

  • Визначення мети і очікуваних результатів заняття.
  • Вибір критеріїв оцінювання результатів діяльності.
  • Визначення мети оцінювання.
  • Вибір способу оцінювання.
  • Вибір шкали оцінювання.
  • Шляхи доведення до учнів очікувань учителя.

   Розглянемо основні етапи розробки процедури оцінювання занять з використанням інтерактивних технологій навчання більш детальніше.

Визначення мети і очікуваних результатів

   На цьому етапі слід обов’язково передбачити з’ясування таких основних питань:

  • які знання учні мають засвоїти і на якому рівні;
  • якими вміннями та навичками вони повинні оволодіти;
  • які цінності в собі учні можуть сформувати
Вибір критеріїв оцінювання

   Учитель повинен поставити собі запитання: «Як я можу переконатися, що учні досягли очікуваних результатів?». Відповідь на це запитання може утворити цілий список дій: що повинні вміти робити учні, якщо заняття було результативним. Ці дії учнів і будуть показниками (критеріями) оцінки. Використовуючи ці критерії, учитель зможе краще сформулювати очікувані навчальні результати, висловивши їх через дії учнів. Наприклад: «Після цього заняття учні зможуть: пояснювати, які слова називають іменниками, розрізняти їх за питаннями, наводити приклади іменників; отримати навички вживання іменників у реченні; сформувати поняття про іменник як частину мови».

Визначення мети оцінювання

   Очевидно, що метою не завжди буде виставлення оцінок. Вдосконалення навчального заняття, визначення рівня розвитку і можливостей учнів повинні бути метою оцінювання. У цьому учителю допоможе список можливостей оцінювання, вміщений вище.

Вибір способу оцінювання

   Залежно від мети й обраних критеріїв оцінювання можна вибрати різноманітні стратегії (методи, прийоми) оцінювання. Як правило, єдиних рекомендацій для вибору стратегії не існує. Можна вибрати метод спостереження і скласти список показників, абозапропонувати написати невеличкий твір-міркування (есе) з викладом своїх думок з даного питання. І можна використати кілька методик оцінювання.    Наприклад, під час рольової гри можна:
      а) оцінити якість індивідуальної участі учня в грі;
      б) провести тест-опитування з конкретною відповіддю: «так» або «ні»;
      в) запропонувати учням написати вдома твір, в якому потрібно висловити свою думку стосовно того, що відбувалось, та аргументувати її.
   Використання кількох стратегій допоможе не тільки виставити оцінку, а й одержати зворотний зв’язок стосовно ефективності навчання.

Вибір шкали оцінювання

   Залежно від мети і конкретної стратегії оцінювання треба вибрати шкалу оцінювання кожного з обраних показників (критеріїв). Рівень стартових комунікативних спроможностей учнів можна оцінити через категорії «високий», «середній», «низький». Глибину засвоєння тієї чи іншої конкретної навички (наприклад, активного слухання) можна простежити, звернувши увагу на частоту її використання. Тоді оцінку можна висловити через категорії «завжди використовує», «використовує достатньо часто», «рідко», «не використовує».
   Якщо вам потрібно поставити оцінку, то її шкала повинна вкладатися у дванадцятибальну і відповідати вимогам Держстандарту.

Шляхи доведення до учнів очікувань учителя

   Фахівці з оцінювання вважають, що дуже важливо заздалегідь повідомляти учням очікувані результати, критерії оцінювання, конкретні методи та шкалу оцінювання. Це допоможе учням виконувати роботу свідомо, старанно, знаючи, що від них очікує і вимагає учитель. Як доводити свої вимоги до відома учнів?
   Можна, наприклад, показати підготовлені форми для оцінювання і роз’яснити, що означає кожний критерій і кожний рівень оцінки. Можна обмежитися простим роз’ясненням. Або, наприклад, учитель може показати учням відеоматеріали, якщо у них мають бути слухання у ролі членів парламенту, ради або зборів, і пояснити, як би він оцінив окремих учасників дебатів, використовуючи обрані критерії. При підготовці і плануванні заняття треба враховувати час для виконання наведених рекомендацій.

ПРИКЛАДИ ПРИЙОМІВ ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ
НА ІНТЕРАКТИВНИХ ЗАНЯТТЯХ

   Для того, щоб зрозуміти доцільність застосування альтернативних методів оцінювання в своїй практиці, бажано ознайомитися із вже розробленими прикладами такої роботи.
   Як показує досвід, оцінювання може відбуватися завжди, у тому числі під час вивчення нового матеріалу і виконання інтерактивних вправ.
   Як правило, вчителі відводять особливий час на занятті для оцінювання діяльності учнів (опитування, контрольні роботи, проведення контрольних вправ) або пропонують спеціальне домашнє завдання, що підлягає оцінюванню (написання твору). Інколи, наприклад, для оцінювання навичок, що давно практикуються (робота в малих групах, стислий виступ) учитель може поєднувати оцінювання з використанням тренувальної вправи з іншої теми або з удосконаленням інших навичок.
   Як приклади прийомів оцінювання, що можуть бути використані в інтерактивних технологіях навчання, можна назвати такі:
   Тест. Його завдання може полягати у тому, що учні повинні вибрати правильну відповідь із кількох запропонованих варіантів.
   Експрес-опитування. Це можуть бути стислі усні або письмові відповіді (наприклад, за картками на знання основних термінів та понять), завдання типу заповнити таблицю, намалювати діаграму, скласти схему тощо.
   Розширене опитування. Учитель пропонує учням усно або письмово дати повну відповідь на поставлене запитання з поясненнями окремих положень, з наведенням аргументів, прикладів. Під час усної відповіді педагог та інші учні можуть ставити додаткові запитання; варіантами цього методу можуть бути усний «екзамен» з білетом, письмова контрольна робота, домашній твір.
   Контрольна вправа. Контрольною може бути оголошена будь-яка вправа. Наприклад, це може бути підготовка аргументів, виконання завдання в малій групі, упорядкування тексту, написання твору тощо.
   Спостереження. Спостереження є одним із головних методів оцінювання при інтерактивних методах викладання. Учитель вибирає для себе показники, які він буде відслідковувати протягом заняття, а також учнів, знання яких треба оцінити. Особливу роль при використанні цього методу відіграють підготовлені форми для спостереження й оцінювання, наведені нижче.
   Самооцінка. Оцінка самими учнями своєї роботи (або своїх колег), а також заняття в цілому є важливим методом оцінювання. Застосувавши цей метод, учитель може багато чого дізнатися про себе й учнів, а також про якість навчального процесу.
   Дельта-плюс. Використовується для проведення загальної оцінювальноїдискусії заняття в цілому. Вона полягає в тому, що спочатку пропонуються питання про позитивні сторони заняття (що сподобалося –«плюс»), а потім обговорюються ті моменти, які можна було б змінити. «Дельта» також допомагає не критикувати прямо хиби своїх товаришів або учителя. Однією з позитивних сторін застосування цього методу є те, що всі учні можуть отримати оцінку, а також те, що вони починають розуміти труднощі оцінювання і вчаться дивитися іншими очима на свою роботу.
   Ігрові методи оцінювання. За бажанням, учитель часто може перетворити оцінку в гру. При цьому важливо заздалегідь встановити шкалу оцінювання всіх її учасників.

Оцінювання знань

   Основна форма, яка дає можливість оцінити знання учнів при виконанні ними будь-яких завдань, базується на основних критеріях оцінювання знань, умінь і навичок учнів відповідно до норм Держстандарту початкової освіти.

Оцінювання навичок мислення

   Дає можливість оцінити навички мислення при виконанні учнями будь-яких навчальних завдань. Під навичками мислення розуміють уміння тлумачити, застосувати, аналізувати, оцінювати і синтезувати дані, зокрема:

  • виділяти головне;
  • робити порівняння;
  • визначати потрібну інформацію;
  • ставити потрібні запитання (хто? що? де? коли? чому?);
  • характеризувати проблему;
  • відокремлювати факти від суб’єктивної думки;
  • бачити необ’єктивність судження;
  • відокремлювати помилкову інформацію від правильної;
  • виявляти причинно-наслідкові зв’язки;
  • знаходити і наводити аргументи;
  • робити висновки;
  • бачити альтернативні варіанти рішення;
  • перевіряти висновки на практиці;
  • передбачати можливі наслідки;
  • демонструвати логічно обґрунтовані судження.

Оцінювання навичок презентації думок

   Ця форма дає змогу оцінити навички учнів, виражати свої думки в письмовій або усній формі. Такі навички є частиною комунікативних навичок (навичок спілкування). Перед тим як використовувати цю форму, учитель повинен визначити норми проведення презентації або форму представлення результатів роботи. Прикладом використання цієї форми може служити оцінка домашнього завдання у формі твору.

Оцінювання навичок участі в дискусії

   Уміння учнів дискутувати допоможе учителю оцінити список можливих позитивних і негативних моделей поведінки. На основі цього списку можна скласти форму спостереження та оцінювання знань учнів (приклади таких форм наводяться нижче). Можна вибрати кілька учнів для оцінювання роботи всього класу й окремих учасників дискусії.
   Цей список допоможе провести загальне обговорення (оцінювання) умінь участі в дискусії всією групою. Якщо записати дискусію на відеомагнітофон, то учасникам дискусії буде легше оцінювати себе, переглядаючи запис.
   Можливі моделі поведінки учасників дискусії
   Ініціювання– хтось пропонує завдання, визначає проблеми, обговорює процедуру проведення дискусії.
   Стимулювання– хтось запитує інформацію, спонукає до реагування, закликає до висловлення своїх думок.
   Інформування– хтось надає інформацію, реагує, закликає до обміну нею.
   Прояснення– хтось проясняє непорозуміння, відновлює логіку розмови, пропонує альтернативні підходи до проблеми.
   Підсумки– хтось узагальнює висловлені думки, пропонує висновки, намагається пояснити зміст висловлювань інших.
   Тлумачення– хтось привертає увагу до чиїхось дій або висловлень і намагається їх розтлумачити.
   Пропозиція консенсусу– хтось запитує, наскільки близько мала група підійшла до рішення, і пропонує дійти висновків на основі загальної згоди.
   Примирення– хтось намагається примирити протиріччя, жартує в потрібний момент для зняття напруженості, підбадьорює менш активних колег.
   Оцінювання– хтось запитує, наскільки група задоволена ходом обговорення самої теми, привертає увагу до прихованих або явних норм поведінки, прийнятих у групі, і пропонує альтернативні завдання.
   Зрив– хтось намагається внести в роботу групи напруженість, маскуючи образні зауваження або погрози під жарти.
   Блокування– хтось припускає недоречні висловлення, змінює тему розмови, ставить під сумнів можливості своїх товаришів-учнів.
   Напад– хтось припускає образливі, цинічні зауваження, вносить розлад, усіма силами намагається забезпечити безпеку для самого себе.
   Плутанина– хтось створює плутанину, веде від суті проблеми за допомогою гри із семантичними розходженнями слів, затуманює поняття.

Оцінювання внеску учня в дискусію

   Така форма стане в нагоді учителю під час спостереження та оцінювання кількох учнів протягом заняття. Оцінка за кожним показником може виставлятися за чотирьохбальною системою (табл. 1). Але можна використовувати і такі критерії: «завжди», «звичайно», «іноді», «інколи».

Таблиця 1
Оцінювання внеску учнів в дискусію


Поведінка учня

Прізвища учнів

Допомагає визначити питання для обговорення

 

 

 

 

Ретельно працює над питаннями

 

 

 

 

Є цікавим і уважним слухачем

 

 

 

 

Порівнює ідеї, що викладаються, зі своїми власними

 

 

 

 

Обмірковує інформацію, що подається іншими учнями

 

 

 

 

Узагальнює ідеї, коли це необхідно

 

 

 

 

Доходять висновків, що приводять до нового розуміння

 

 

 

 

Загальна оцінка

 

 

 

 

Оцінювання участі учасника дискусії

    Така форма оцінювання застосовується переважно при проведенні оцінювальної дискусії. Вона надається спостерігачам, які мають оцінити конкретного учня за цими критеріями, потім вони виголошують та обґрунтовують свою оцінку. Зрозуміло, що таку форму може використовувати і учитель для своєї роботи над оцінюванням (табл. 2).

Таблиця 2
Оцінювання участі учасників дискусії



з/п

Вид діяльності

Кількість балів

Прізвища учнів

1.

Висловлення чіткої аргументованої позиції учасника в дискусії

+3

 

2.

Формування сутнісного зауваження

+1

 

3.

Використання аргументів та джерел інформації

+3

 

4.

Залучення до дискусії інших учасників

+1

 

5.

Постановка уточнюючих питань з метою подальшого розвитку дискусії

+1

 

6.

Виявлення протиріччя в аналізі явища

+2

 

7.

Дотримання правил дискутування

+1

 

8.

Пасивність в дискусії

-1

 

9.

Перебивання інших учасників дискусії

-1

 

10.

Намагання говорити тільки самому

-1

 

11.

Приниження інших учасників дискусії

-1

 

Загальна кількість балів

 

   До цього листка з правого поля дописуються прізвища усіх учасників підгрупи і відповідно до їх роботи робиться позначка «+» або «–». В кінці дискусії учитель підраховує кількість балів та виставляє оцінку кожному учаснику.

Оцінювання учнем власної роботи

   Така форма дає можливість оцінити роботу малої групи самими учнями. Можна просто ставити позначку («+») у відповідній графі, відмічаючи, як працювала група в цілому, або вписувати прізвища учасників групи (табл. 3).

Таблиця 3
Оцінювання учнями власної роботи в малій групі(варіант 1)


Показники

Завжди

Звичайно

Іноді

Ніколи

Ми перевіряли, чи усі учасники групи розуміють, що потрібно зробити

 

 

 

 

Ми відповідали на питання, даючи пояснення, коли це було необхідно

 

 

 

 

Ми з’ясовували те, що було нам незрозуміло

 

 

 

 

Ми допомагали один одному, з тим, щоб всі могли зрозуміти і застосувати на практиці інформацію, що ми отримали

 

 

 

 

Ми надавали можливість всім взяти участь в обговоренні, прийняті рішення та представленні результатів роботи групи

 

 

 

 

   Учні і самі можуть оцінити свою роботу в малій групі (табл. 4).

Таблиця 4
Оцінювання учнем власної роботи в малій групі (варіант 2)


Як добре я працював
зі своїми товаришами

Завжди

Звичайно

Іноді

Ніколи

Я співробітничав з іншими, коли ми працювали над досягненням загальних цілей

 

 

 

 

Я ретельно працював над завданням

 

 

 

 

Я висловлював нові ідеї

 

 

 

 

Я вносив конструктивні пропозиції, коли мене просили про допомогу

 

 

 

 

Я підбадьорював інших

 

 

 

 

Список використаної літератури та джерел

Категорія: Інтерактивні технології навчання | Додав: Ion (26.03.2012)
Переглядів: 3368 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Хмаринка тегів

Олена Сергієнко © 2016. Створити безкоштовний сайт на uCoz