НЕСТАНДАРТНІ ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ - Інтерактивні технології навчання - Теорія, методика, технології - Методичні матеріали - Вчителю початкової школи
Субота, 03.12.2016, 20:37
Вітаю Вас Гість | RSS

Вчителю початкової школи

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 19
Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Форма входу

Методичні матеріали

Головна » Методичні матеріали » Теорія, методика, технології » Інтерактивні технології навчання

НЕСТАНДАРТНІ ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Дослідницькі уроки

Метою дослідницьких уроків є отри­мання навчальної інформації з першоджерел, розвиток спеціальних умінь і навичок.

Завдання дослідницького уроку

1. Опис природничих знахідок, предметних малюнків, фоторепродукцій, муляжів тощо.

2. Складання характеристик природних зон, груп рослин, тварин, об’єктів охорони природи, природних явищ тощо.

3. Проблемне вивчення певної теми, позиції дослідників щодо неї. 

4. Заняття з аналізу науково-популярних джерел, документальних матеріалів, художньої літератури. 

5. Опрацювання статистичних даних, складання таблиць тощо. 

Основні принципи організації дослідницького уроку

1. За два тижні до уроку вчитель оголошує тему уроку і дає кільком учням опрацювати різні за точками зору публікації, що розкривають по-різному одну й ту саму тему.

2. Кожний зцих учнів виступає в класі перед своїми товаришами, називаючи джерело.

3. Решту учнів об’єднано у кілька груп, кожна з яких має власне завдання (наприклад, з чим у виступі можна погодитись, а що викликає негативне ставлення).

4. Другу частину уроку проводимо у формі активного обговорення, що вимагає від учнів дослідницьких навичок.

Основні правила дослідницького уроку

1. Тема такого уроку визначається вчителем, виходячи з того, що вона викликає різні думки серед дослідників. 
2. Всі учні класу включаються в роботу на уроці, пасивних немає. 
3. Під час проведення такого уроку необхідно виробити його регламент, що полегшить роботу вчителя й учнів. 
4. Така форма уроку дозволяє всім учням класу ознайомитись із різними поглядами на проблему набагато ефективніше, ніж це можна зробити під час звичайного уроку. 

Структура дослідницького уроку

1-й етап: На цьому етапі обираються учні з різними поглядами на проблему і заслуховуються їх повідомлення чи міркування, решта учнів об’єднана у групи, кожна з яких має власне завдання; в результаті його виконання в учнів з'являються дві таблички.

2-й етап. Дискусія. На аркуші паперу учні по черзі записують аргументи. В результаті виходить табличка, третя за урок.

3-й етап. Узагальнення й систематизація результатів уроку. Домашнє завдання.


Урок-суд

Ця форма співпраці використовується для вивчення протилежних поглядів у формі справжнього суду.

Завдання уроку-суду

  1. Розвивати вміння аналізувати й узагальнювати явища та події згідно з інтересами дітей.
  2. Вести пошукову роботу відповідно до своїх захоплень.
  3. Виробляти вміння відстоювати свою точку зору, поважаючи думку опонента.

Основні принципи організації уроку-суду

  1. Поділ класу на ролі за побажаннями самих учнів (суддя, секретар суду, адвокат, прокурор, обвинувачувані, постраждала сторона, свідки тощо.)
  2. Обов'язкове «переобладнання» класу на судову залу; перевдягання учнів згідно з обраною роллю.
  3. Наявність двох сторін – обвинувачення та захисту.
  4. Включення в роботу всього класу через поставлені завдання.

Етапи уроку-суду

  1. Вступне слово вчителя.
  2. Актуалізація опорних знань (бесіда).
  3. Засвоєння нових знань (рольова гра-суд).
  4. Закріплення вивченого (виконання завдань, поставлених учителем).
  5. Підсумок уроку (вирок суду). Домашнє завдання.
Така форма уроку сприяє активності всіх учнів класу, різноаспектному вивченню позицій. Дуже важливо в процесі проведення та­кого уроку не допустити однобічної, звинувачувальної версії. А щоб урок не перетворився на банальну виставу, де учні просто відбувають свій номер, необхідно поставити завдання, які учні повинні виконати до кінця уроку.


Урок-дискусія

Сьогодні набувають популярності дискусійні форми занять, які, виключаючи штучну поляризацію і психічно шкідливий наслідок негативних ролей, сприяють засвоєнню знань, удосконалюють навички спілкування, навчають переконливо й точно висловлювати свою думку. Дискусія має багато різновидів, а саме – дебати, диспут та власне дискусія. Ми зупинимось на диспуті. Це обговорення спільного питан­ня, проблеми з метою правильного розв'язання. Диспут виникає внаслідок спілкування вчителя й учнів, один з одним, у процесі розв'язання проблемної ситуації.

Механізм виникнення дискусії (диспуту)

Проблемна ситуація, що характеризує психологічний стан учнів, поряд з інтелектуальними труднощами супроводжується підвищенням пізнавальної активності й бажанням розібратися у проблемі.

Будь-яка дискусія (диспут) включає три компоненти:

  1. Пізнавальний (включає знання про предмет, що викликає суперечку і проблемну ситуацію, яка виникла).
  2. Операційно-комунікативний (означає вміння вести суперечку, відстоювати свою точку зору, володіти способами здійснення логічної операції).
  3. Емоційно-оціночний (включає емоційні переживання, потреби, цінності, відносини, мотиви, оцінки).

Основні принципи організації уроку-диспуту

  1. Клас наперед об’єднано у групи (стверджувальна та заперечувальна сторони, може бути й нейтральна сторона, але обов'язково слід обґрунтувати таку позицію).
  2. Команди-опоненти проводять між собою дискусію.
  3. Після кожного уроку-диспуту команди змінюють свого лідера (капітана) , щоб кожний учасник набув досвіду лідерства.
  4. Кожен учасник команди обов'язково бере участь в уроці-диспуті, відстоюючи позицію своєї команди, для решти учнів, що не потрапили до жодної з команд, учитель ставить завдання, яке вони розв'язують протягом уроку.

Основні правила уроку-диспуту

  1. Теза уроку-диспуту визначається вчителем наперед і залежить від теми, що вивчається за програмою.
  2. Усі учні повинні записати тезу і самостійно або за допомогою вчителя підготуватися до уроку. Враховується завдання групи, яку сторону представляє.
  3. Під час підготовки до уроку вчитель повинен дати учням ксе­рокопії головних фрагментів, розділів чи статей.
  4. Під час проведення такого уроку необхідно виробити його регламент, адже це дозволить виступати всім учням класу.
  5. Обов'язково оформити у вигляді таблиці чи індивідуальних карток пам'ятку «Як вести дискусію (диспут)».

Пам'ятка

Як вести дискусію (диспут)

  1. Сперечатися по суті: головне в дискусії – аргументи, факти, логіка і доказовість.
  2. Уникати реплік, що принижують людську гідність, поважати думку опонента, прагнути зрозуміти його раніше, ніж критикувати, виявляти стриманість.
  3. У суперечці не допускати підвищення голосу.
  4. Чітко формулювати власну думку.
  5. Прагнути встановити істину, а не демонструвати власне красномовство.
  6. Виявляти скромність і самокритичність, вміння з гідністю визнавати недостатність своєї аргументації.

Все це дає змогу не тільки запам'ятати навчальний матеріал, алей зробити ґрунтовний аналіз цього матеріалу, що формує глибокі знання учнів.

Схема 1. Основні етапи уроку-диспуту

Підготовча частина

Основна частина

Заключна частина

Уточнити і записати на дошці тезу уроку-диспуту.
•Визначити групи, які братимуть участь у диспуті, та розподілити стверджувальну і заперечувальну сторони.
•Визначити групу інформаційної підтримки стверджувальної сторони і розподілити ролі її учасників.
•Визначити групу інформаційної підтримки заперечувальної сторони і розподілити ролі її учасників.
•Визначити серед решти учнів групи, що будуть записувати, тобто які виконуватимуть завдання

 

•Надати слово «захисникові» стверджувальної сторони.
•Надати слово всім учасникам групи підтримки стверджувальної сторони.
•Надати слово «захисникові» заперечувальної сторони.
•Надати слово всім учасникам інформаційної підтримки заперечувальної сторони.
•Завершальний (підсумковий) диспут «захисників» з метою з'ясування фактів, аргументів, доведень, позицій.
•Використання під час виступів унаочнень, таблиць, схем, стіннівок є обов'язковим

 

•Надати слово учням, що записували стверджувальні аргументи.
•Надати слово учням, що записували заперечувальні аргументи.
•Надати слово учням, що бажають висловитись з приводу диспуту.
•Виробити аргументи і контраргументи шляхом спільного обговорення («Мозковий штурм»).
•Підвести підсумок уроку
•Виставити оцінки.
•Обов'язково дати домашнє завдання


Урок – прес-конференція

Уроки – прес-конференції розвивають активність, пошукові здібності, вміння розкривати суть певної  проблеми, стисло і коротко висвітлювати її, конкретно відповідати на поставлені питання. Вони вчать самостійно здобувати знання.
Основні принципи організації уроку прес-конференції

1. Заздалегідь оголошується тема, день і час проведення конференції.

2. Розподіл ролей за бажанням (журналісти, фахівці з конкретних питань тощо); оформлення класу. 

3. Випереджальні завдання обов'язкові для всіх учнів класу. 

Основні правила проведення уроку прес-конференції

1. Тема такого уроку визначається вчителем згідно зі шкільною програмою, як правило, в більшості випадків перевага надається великим за обсягом темам. 
2. Урок починається зі вступного слова вчителя, де він висвітлює обстановку, що стосується теми, оголошує її мету і проблему, над якою працюватимуть школярі, а також епіграф уроку.

3. Вчитель представляє учасників конференції.

4. Для кращого засвоєння даної теми можна організувати рольову гру. Це сприяє активізації всього класу і виключає пасивне відбуття своєї ролі на уроці.

Схематично проведення такого уроку можна показати так (див. схему 2).

Схема 2. Основні етапи уроку-конференції

Вступне слово вчителя
(актуалізація процесу навчання)

Прес-конференція (засвоєння нових знань)

Рольова гра «Діяльність інформаційного агентства»
(закріплення вивченого)

Підсумки уроку. Домашнє завдання


Урок – теле-, радіопередача

Цікавою формою під час проведення нестандартних уроків є теле- і радіопередачі, що відтворюють відомі популярні телевізійні програми. Такі уроки сприяють формуванню її учнів уміння аналізувати й узагальнювати вивчений матеріал за нестандартних умов, дозволяють їм уявити себе «відомими людьми», дають уявлення про професію журналіста, телеведучого тощо.

Основні принципи організації уроку – теле-, радіопередачі

1. Розподіл ролей за бажанням.

2. Оформлення класу (телестудії, радіостанції); виготовлення емблеми, прикріплення мікрофонів, розташування парт та стільців так, як у справжній програмі.

3. Випереджальні завдання учням класу, а також перевдягання учнів згідно з ролями (наприклад, під час проведення уроку-радіопередачі «Польова пошта пам'яті» присутні гості).

Основні правила проведення уроку-телепередачі (радіопередачі)

1. Урок проходить за сценарієм (без змін) відомих теле- і радіопередач.

2. Під час розповідей «гостей» учні класу не просто їх слухають, а виконують завдання, поставлені вчителем, що дозволяє активізувати клас та уникнути їхньої пасивності.

Схематично проведення такого уроку можна зобразити так (див. схему 3).

Схема 3. Основні етапи уроку-передачі

Підготовча частина

 

Основна частина

 

Заключна частина

• Повідомлення теми, мети уроку (за два тижні).
• Розподіл ролей, випереджувальні завдання.
• Підбір літератури, джерел інформації.
• Оформлення класу, підбір костюмів

 

•Урок розпочинають словами ведучого (вчителя)
• Надання слова гостям (по черзі)
• У перерві між виступами невеличкі паузи (наприклад, можуть звучати фрагменти пі­сень)

 

•Презентація і перевірка виконання завдань до кожного виступу
• Підсумок уроку
•Домашнє завдання

 

 Урок-салон

Цікавою є форма проведення уроку узагальнення з питань вивчення культури. Вона  дозволяє розвивати в учнів уміння самостійно одержувати знання й творчо їх використовувати, форма сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу, дає можливість більше побачити надбань культури людства (творів живопису, архітектури, скульптури), формують в учнів інтерес до них.

Основні принципи організації уроку-салону

1. За два-три тижні до уроку клас об’єднується у кілька творчих груп (по чотири-п'ять осіб). 

2. Вибирається «господиня салону». 

3. Визначається символічне місце і час. 

4. Кабінет обладнано подібно до салону (портрети діячів культури, репродукції картин, фотоілюстрації, звучить музика, що відповідає темі уроку, парти розташовані довільно, прикрашені скатертинами і квітами). 

Основні правила проведення уроку-салону

1. Вступне слово вчителя. (Актуалізація опорних знань) 

2. Вступне слово господині салону (наприклад, розповідь про умови розвитку культури, представлення гостей). 

3. Виступ групи 1 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу виконують завдання (наприклад, записують почуте в табличку, оцінюють виступ групи, вставляють потрібні слова  у висловлюванні, спираючись на виступ групи тощо). 

4. Виступ групи 2 «Літературознавці» (захист стіннівки; доповіді). Решта учнів класу виконують завдання. 

5. Виступ групи 3 «Мистецтвознавці» (доповідь: показ і коментар репродукції, фотоілюстрацій, плакатів). Решта учнів класу виконують завдання. 

6. Виступ групи 4 «Науковці» (представлення стіннівки, доповіді, музичного номеру, сценки тощо). Решта учнів виконують завдання. 

7. Виступ групи 5 «Статисти» (копії доповідей роздають усім учням класу, а ті записують дані у свої таблички). 

8. Завершальне слово господині салону та вчителя. 

9. Підсумок уроку. Домашнє завдання.

 

Урок – брейн-ринг

Урок – брейн-ринг дозволяє учням відчути себе ерудитом, частиною команди, згуртовує колектив.

«Брейн-ринг» – відома телевізійна гра, де стартом є цікаве запитання, а фінішем – відповідь. Необхідно швидко зреагувати, адже час для прийняття рішення обмежений.

Основні принципи організації уроку – брейн-рингу

1. Наявність спеціально обладнаних ігрових столів.

2. Поділ класу на команди (шість осіб).

3. Повідомлення теми чи розділу, які необхідно повторити, адже питання для гри будуть саме з них.

4. Підбір додаткових джерел та літератури, яку необхідно проглянути і вивчити. (Для капітанів команд)

Основні правила проведення уроку – брейн-рингу

1. Вступне слово вчителя. (Оголошення теми, мети)

2. Повторення вивченого матеріалу (брейн-ринг) – змагаються по дві команди по черзі, поки не зіграють тричі; гра триває до 5 балів.

3. Конкурс капітанів, де пропонуються питання підвищеної складності.

4. Підсумок уроку є відповіддю на проблемне запитання до теми.

Правила гри «Брейн-ринг»

1. Ведучий ставить запитання і виголошує «час», після чого команди мають право «натискати кнопки» (можна застосувати дзвоники, лопати невеликі повітряні кульки тощо) на столах і відповідати.

2. На обговорення одного питання дається одна хвилина.

3. Відповідь повинна бути повною, точною, впевненою.

4. Якщо одна з команд дала неправильну відповідь, тоді друга команда отримує право на відповідь та 20 секунд на обговорення.

5. У рамках гри відбувається конкурс капітанів, де пропонуються запитання підвищеної складності.

6. Якщо одна з команд натисне на кнопку раніше, ніж ведучий скаже слово «час», то вона позбавляється права відповіді на це запитання.

7. Визначається команда-переможець, яка першою набрала необхідну кількість балів у останній грі.

 

Урок-репортаж

Урок-репортаж удосконалює вміння аналізувати та систематизувати матеріал, сприяє набуттю учнями навичок самостійного отримання знань. Це нова форма проведення нетрадиційних уроків (див. схему 5).

Завдання уроку-репортажу

1. Пошук нових джерел інформації до теми, що вивчається.

2. Уміння в скороченому варіанті записати почуту інформацію.

3. Навчити учнів застосовувати знання, здобуті на практиці, для аналізу різних процесів.

Схема 5. Основні етапи уроку-репортажу

Актуалізація опорних знань (виступ вчителя, ознайомлення
з переліком питань уроку, об’єднання класу в групи)

 

 

 

Основна частина уроку

Репортер № 1 дає відповідь на 1-е запитання, а учні виконують завдання

 

Репортер № 2 дає відповідь на 2-е запитання, учні працюють в групах над завданням

 

Репортер № 3 дає відповідь на 3-є запитання, учні працюють в гру­пах над завданням

 

Репортер № 4 дає відповідь на 4-е запитання, учні знову пра­цюють у групах над завданнями

 

 

 

Доповнення, коментарі, відгуки: виступи архівіс­та, стати­ста, аналіти­ка, слухачів

 

Доповнення коментарі, відгуки: виступи архівіс­та, стати­ста, аналіти­ка, слухачів

 

Доповнення коментарі, відгуки: виступи архівіс­та, стати­ста, аналіти­ка, слухачів

 

Доповнення коментарі, відгуки: виступи архівіс­та, стати­ста, аналіти­ка, слухачів

 

 

 

Підсумки уроку. Домашнє завдання

Основні принципи організації уроку-репортажу

1. Поділ класу на «репортерів», «архівістів», «статистів», «аналітиків».

2. Повідомлення теми, мети, завдань майбутнього уроку.

3. Літературу, джерела надає сам учитель, а учні вибирають найважливіше з цієї літератури.

 

 

Список використаної літератури та джерел

Категорія: Інтерактивні технології навчання | Додав: Ion (19.07.2012)
Переглядів: 6450 | Теги: початкова школа, уроки, нестандартні форми уроку, інтерактивні технології, форма навчання, тип уроку | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Хмаринка тегів

Олена Сергієнко © 2016. Створити безкоштовний сайт на uCoz